Меню сайту

Категорії розділу

Мої статті [1]

Розробки уроків [7]

Сторінка для батьків [9]

Інформація для учнів [2]

Методична скарбничка [22]

Нормативно-правова база початкової школи [10]

Інформер

Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Розробки уроків

Хліб – всьому голова.

Тема уроку. Хліб – всьому голова.

Мета уроку. Удосконалювати вміння дітей орієнтуватися в книжковому світі, сприяти засвоєнню зв'язку «тема – автори – жанри»; розвивати пізнавальну активність, читацький інтерес, мову, мовлення, пам’ять; виховувати шанобливе ставлення до хліба, до хліборобської праці.

Обладнання. Виставка книг, в яких вміщені твори про хліб, колоски, серп, ілюстрації із зображенням різних видів хліба, праці хліборобів.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Організація класу до роботи

1. Привітання.

2. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Робота з виставкою книжок

Розгляньте малюнки на дошці, виставку книжок.
Яким вам видається сьогоднішній урок?
Про що ми поведемо розмову на уроці?
Які з книжок, що представлені на виставці, вам знайомі?
Які бачите вперше?
Твори яких жанрів містять ці книги?
Хто є авторами цих творів?

ІІІ. Всебічний аналіз прочитаних до уроку книг

Що вам хотілося знайти і прочитати до уроку?
Де і як шукали необхідний матеріал?
Кому і що вдалося відшукати?

IV. Вступне слово вчителя.

1. Розповідь.

- Хліб – символ життя. З давніх-давен він у великій пошані у людей. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш…» люди, як великої милостині, просили не позбавити їх хліба, бо він не просто основа життя. Споконвіку хліб називали святим. Він завжди лежав на столі. Яке щастя, яке добро, що він є на світі. Спочатку в землі, потім у борошні, й, нарешті, на столі. Якби у нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все одно сказали б: бережи кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернинку, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що це наш хліб.

- «Як вродить жито, то будемо жити», - говорить народне прислів'я. хліб з людиною від народження і до смерті. З хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання. На знак згоди дівчина подає хліб на весіллі, хлібом мати благословляє до вінця й зустрічає молоде подружжя.

- В Україні з хлібом-сіллю зустрічають на вишитому рушнику найпочесніших гостей. Він – ознака гостинності українського народу.

2. Вірш.

З хлібом у нас зустрічають гостей,

Хліб на весіллях цвіте в короваї,

І кращих немає на світі вістей,

Ніж – хліб уродився на славу.

Щирим словом, хлібом та сіллю

Ми братів-гостей зустрічаєм,

Хлібом – новосілля й весілля,

І свято дружби – згоди квітчаєм.

V. Прислів'я та приказки про хліб

Хліб і вода – здорова їда.
Хліб усюди добрий – і у нас, і за морем.
Скільки не думай, а краще за хліб не придумаєш.
Хліб і капуста лиха не пустять.
Доки є хліб і вода, біди не буде.
Без хліба нема обіду.
Гіркий обід без хліба.
Без солі не смачно, без хліба – не ситно.
Чужий хліб у горлі півнем співає.
Хліб достигає – селянин не гуляє.
Є хліб – є й життя.
Хліб – усьому голова.
Сила – від хліба, хліб – від землі.
Хліб – батько, вода – мати.
Якщо хліб та вода, не страшна нам зима.
Зима без снігу – літо без хліба.
Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
Як буде хліб, то буде й пісня.
Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить.
Радій хлібові не в полі, а в стодолі.
Землі кланяйся низенько, до хліба будеш близенько.
На чорній землі білий хліб родить.

VІ. Інсценізація казки «Ледар і Трудівник.

Ледар. – Нащо тримаєш хліб в руках? Дай мені.

Трудівник. – Я б тобі дав, але він дуже дорогий мені. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю.

Ледар. – Тоді вже можна хліб їсти?

Трудівник. – Ні, треба дочекатися літа, поки із зерна виросте злак.

Ледар. – Тоді можна їсти?

Трудівник. – Ні, треба зерно змолотити, а потім спекти хліб.

Ледар. – Тоді вже їсти?

Трудівник. – Так. Тільки ледачому не дадуть.

(Розповідь про тяжку хліборобську працю)

VІІ. Активізація читацького досвіду дітей

Читання напам'ять віршів про хліб, землю, хлібороба.
Переказ оповідань на задану тематику.
Встановлення взаємозв’язку:

Автор – твір – жанр

Жанр – твір – автор

Автор – жанр – твір

Приклад: М. Сингаївський - «Хліб, як сонце» - вірш.

Казка – «Окрайчик» - Г. Хіміч.

VІІІ. Допитливі інформують

Найпершим знаряддям хлібороба був серп. Археологи знаходять при розкопках кам’яні серпи первісних людей. Протягом тисячоліть він був на жнивах основним знаряддям. Тому й став символом хліборобської праці.
Для виготовлення борошна для 1 батона потрібно близько 10 тис. зерен і праця людей понад 100 спеціальностей.
Більше як півмільйона тонн хліба може пропасти, якщо кожен за рік не доїсть, викине у відходи 2 кг хліба.
Хліб – єдиний продукт, який не втрачає своїх корисних якостей, навіть коли зачерствіє.
Слово «хліб» походить від грецького «хлєбанос». Так у давнину у Греції називали глиняні горщики, в яких пекли хліб. «Калач» - слов’янське слово: «коло» - круг.
В українській родині, перш ніж приступити до випікання хліба, господиня святково вдягалася, пов’язувалась яскравою хустиною. Народження хліба – свято.
У країнах Сходу того, хто вирушає в далеку дорогу, обсипають борошном: хай дорога буде щасливою.
Найбільший пиріг – завдовжки 16 м – спекли колись за наказом короля Фрідріха І. Пиріг призначався королівським гвардійцям.
У давні часи хлібороби Болгарії перші коржі з борошна нового врожаю кидали в ставки, джерельця та криниці, щоб духи води і наступного року напоїли поля.
У Давній Греції новонародженого клали в борозну ріллі. Вважалось, що земля дасть дитині сили, здоров'я.
Запах свіжоспеченого хліба утворюють приблизно 75 речовин. Одні з них виникають під час бродіння тіста, інші творить вогонь. У хлібної м’якушки свій запах, у рум’яної скоринки – свій.
У багатьох селах Румунії зберігся звичай: з борошна нового врожаю випікають величезні підкови. Їх вішають на двері – хай завжди буде в хаті достаток!